Moon
Earth

Метеори з серця Лева: коли дивитися зорепад Леонід

Є зорепади, що дивують кількістю. А є Леоніди — ті, що вражають кожним спалахом. Вони не сипляться рясно, як літній Персеїд, але кожен їхній метеор — це справжня магія. Короткий, яскравий, стрімкий розчерк на темному небі. Якщо ти любиш не просто рахувати зорі, а ловити момент — це шоу для тебе.

Їхнє джерело — у кометі 55P/Темпеля–Туттля. Раз на тридцять три роки вона пролітає повз Сонце й залишає за собою шлейф пилу, льоду та дрібних камінців. Коли Земля перетинає цю доріжку, частинки врізаються в атмосферу на швидкості близько сімдесяти одного кілометра за секунду. Вони спалахують, і ми бачимо метеори, що, здається, вилітають із серця сузір’я Лева. Саме тому потік назвали Леонідами.

Їхня фірмова риса — швидкість. Завдяки їй вони створюють короткі, але дуже яскраві сліди. Ще одна особливість Леонід — їхня непередбачуваність. Потік мінливий: одного року небо може подарувати лише десяток метеорів, іншого — сотні. Це робить кожне спостереження унікальним.

У 2025 році максимум Леонід очікують у ніч із 17 на 18 листопада. Починай спостереження після півночі — тоді сузір’я Лева підніметься вище над горизонтом. Цього разу умови неідеальні: яскравий Місяць трохи затьмарюватиме слабкі спалахи. Але найяскравіші боліди проб’ють навіть місячне сяйво. Знайди темне місце подалі від міських ліхтарів. Дай очам пів години, щоб звикнути до темряви.Теплий одяг, ковдра, термос і терпіння — ось головне спорядження.

Леоніди не раз шокували людство. Найвідоміша подія — «велика метеорна буря» 13 листопада 1833 року, коли на небо виплеснулися тисячі вогняних слідів за годину. Люди вважали, що настав кінець світу. Для науки це стало переломним моментом — тоді вперше довели, що метеори мають космічне походження.

Леоніди нагадують: ми живемо на маленькій планеті серед нескінченного Всесвіту, який іноді посилає нам свої вогняні вітання.

Відьмина Голова у нічному небі: як побачити туманність Witch Head на Гелловін

Коли нічне небо темніє наприкінці жовтня, а сузір’я Оріона сходить над горизонтом, у глибинах космосу з’являється таємниче мариво. Це туманність Відьмина Голова, або IC 2118 — гігантська хмара газу, яка справді схожа на профіль відьми з гострим носом і підборіддям.

Туманність розташована поруч із Рігелем — найяскравішою зіркою Оріона, — на відстані близько 900 світлових років від Землі. Її розмір вражає: приблизно 70 світлових років у довжину. І хоча ця космічна хмара величезна, побачити її можна лише через великі телескопи.

На знімках NASA туманність виглядає блакитно-фіолетовою — і на це є причина. Вона не світиться сама по собі, а відбиває світло сусідньої зорі Рігеля. Саме через це її називають туманністю відбиття. Частинки пилу розсіюють світло зорі, створюючи відтінки, схожі на примарне сяйво.

Восени туманність можна спробувати знайти на небі разом із сузір’ям Оріона. Ближче до півночі воно піднімається зі сходу, і десь поруч, у темряві, з’являється її обличчя — дивне, химерне та моторошне.

Хоча Відьмина Голова не така помітна, як інші об’єкти, саме вона створює особливу атмосферу цього сезону. У ніч Гелловіну здається, що навіть космос має почуття гумору — і відображає наші земні образи у власному стилі.

ЄС готує Україну до участі у системі безпечного космічного зв’язку

Європа відкриває новий розділ у співпраці з Україною. Європейська Комісія запропонувала країнам-членам почати переговори про приєднання України до програми GOVSATCOM — урядової системи безпечного супутникового зв’язку Європейського Союзу.

GOVSATCOM створює єдину платформу для обміну захищеними даними між урядами та службами, які працюють у кризових або віддалених умовах. Вона поєднує ресурси держав-членів і приватних операторів, забезпечуючи стабільний зв’язок навіть там, де наземна інфраструктура недоступна.

Це рішення продовжує інтеграцію України у спільний космічний простір ЄС. У квітні 2025 року Україна підписала угоду про участь у програмах Copernicus, Space Weather Events та Near-Earth Objects, що охоплюють моніторинг Землі, виявлення астероїдів і відстеження космічної погоди.

Наступний крок — приєднання до системи безпечної супутникової конективності ЄС, яка зміцнить спільну інформаційну інфраструктуру та підвищить стійкість зв’язку в регіоні. GOVSATCOM стане частиною ширшої стратегії, що включає програму IRIS², яку ЄС планує розгорнути до 2030 року. Вона забезпечить надійні канали комунікації по всій Європі та за її межами.

Віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен підкреслила важливість цього кроку:

«Безпечний зв’язок — це основа стійкості Європи. Співпраця з Україною зміцнює нашу спільну безпеку й здатність діяти у світі, що швидко змінюється».

Комісар ЄС із питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс додав:

«Участь України посилить космічні можливості Європи в критичний момент. Це важливий крок до сильнішої, об’єднаної Європи, здатної захищати своїх громадян — і на Землі, і в космосі».

Угоду між ЄС і Україною буде оформлено відповідно до статті 218 Договору про функціонування Європейського Союзу. За даними Єврокомісії, майбутнє партнерство також підтримає стратегічні цілі ЄС у межах ініціатив Global Gateway та European Defence Readiness 2030, спрямованих на розвиток європейської оборонної та технологічної незалежності.

Поглиблення співпраці з Україною не лише зміцнить захищеність комунікаційної інфраструктури Європи, а й зробить її спільний космічний простір більш відкритим для партнерів, які розділяють демократичні цінності.

Нова технологія зв’язку: Muon Space інтегрує технологію Starlink у свої супутники

У космосі скоро з’явиться новий спосіб зв’язку — швидкий, як світло. Каліфорнійський стартап Muon Space оголосив про партнерство зі SpaceX, щоб інтегрувати мініатюрні лазерні термінали Starlink у власні супутники Halo. Завдяки цьому апарати зможуть обмінюватися даними в реальному часі, без затримок і без прив’язки до наземних станцій.

Це відкриває шлях до створення глобальної орбітальної мережі, яка з’єднає супутники, як вузли в єдиній системі. Перший запуск запланований на 2027 рік, і одне з його практичних застосувань — оперативне виявлення лісових пожеж у межах програми FireSat.

Muon Space заснували у 2021 році. Компанія створює супутники для кліматичного моніторингу та аналітики, зокрема для клієнтів, які не мають власних космічних платформ. У 2024 році Muon отримала 60 мільйонів доларів інвестицій на розроблення десяти супутників, які вийдуть на низьку навколоземну орбіту.

Лазерні термінали Starlink, що забезпечують швидкість до 25 Гбіт/с на відстані до 4000 км, уже випробували в серпні 2025 року. Їх головна перевага — можливість миттєвого обміну даними між супутниками без потреби чекати сигналу від наземних антен. Це особливо важливо для моніторингу кліматичних змін, океанів чи надзвичайних ситуацій, коли навіть хвилина затримки має значення.

Перші супутники Muon із лазерними терміналами вийдуть на орбіту на початку 2027 року. На кожному з них встановлять від одного до чотирьох оптичних модулів, залежно від завдання. У межах програми FireSat така інтеграція скоротить затримку в передачі даних із, приблизно, 20 хвилин до кількох секунд — цього вистачить, щоб зафіксувати займання й повідомити рятувальні служби майже миттєво.

Фінансові деталі угоди не розкривають, однак у Muon Space заявили, що планують зробити технологію доступною для всіх клієнтів. Компанія готується запустити сім апаратів у 2026 році та щороку подвоювати виробництво на новому заводі в Каліфорнії.

Це партнерство показує, як приватні компанії формують нову архітектуру космосу — де супутники стають не просто «очима» з орбіти, а частиною єдиної мережі, що реагує на події на Землі майже миттєво.

Artemis ІІ: місія, що повертає людей на Місяць, стала на крок ближче до старту

Місячна програма NASA робить ще один впевнений крок уперед. У Космічному центрі імені Кеннеді інженери встановили корабель Orion на ракету Space Launch System (SLS) — ту саму, що у 2026 році відправить чотирьох астронавтів у подорож навколо Місяця.

Попри урядовий шатдаун у США, робота над програмою Artemis не зупинилася — вона належить до критично важливих проєктів. І тепер, після інтеграції головних компонентів ракети, місія Artemis ІІ стає реальнішою, ніж будь-коли.

Це буде перший пілотований політ нової ери дослідження Місяця. Екіпаж із чотирьох астронавтів облетить супутник Землі без посадки на поверхню, перевіряючи системи корабля перед наступною місією — Artemis ІІІ, під час якої люди знову ступлять на Місяць уперше з 1972 року.

Корабель Orion, який отримав символічне ім’я «Integrity», уже закріпили на ракеті. Попереду — серія технічних випробувань: перевірка живлення, зв’язку, управління та інтеграційних систем. Команда також проведе повну «генеральну репетицію» запуску.

Після завершення тестів Artemis ІІ стане першою можливістю перевірити, як працює вся інфраструктура нової місячної програми — від ракети-гіганта SLS до корабля Orion і наземних систем підтримки.

Очікується, що старт відбудеться не раніше 5 лютого 2026 року, хоча все можу затягнутись до весни. Якщо все пройде успішно, цей політ відкриє нову сторінку в історії людських польотів.

І хто знає — можливо, саме цей політ стане тим, після якого людство вже не сприйматиме Місяць як далеку точку на небі, а як перший пункт у своєму майбутньому маршруті до зірок.

James Webb підтвердив найпотужніший вибух у Всесвіті: GRB 250702B тривав цілу добу

Уявіть собі спалах, що на мить затьмарює цілу галактику — і не згасає годинами. 2 липня 2025 року телескоп Fermi зафіксував GRB 250702B, а подальші спостереження космічним телескопом ім. Джеймса Вебба підтвердили: це найпотужніший гамма-спалах, який коли-небудь реєстрували.

Гамма-спалахи — найенергійніші вибухи у Всесвіті. Зазвичай вони тривають від мілісекунд до кількох хвилин і виникають, коли колапсує ядро масивної зорі й народжується чорна діра, або коли зливаються компактні об’єкти — на кшталт нейтронних зір чи чорних дір. Але GRB 250702B порушив це правило: випромінювання трималося майже добу. Щоб зрозуміти масштаби, астрономам потрібно було виміряти відстань до джерела — і тут виручив James Webb, який допоміг уточнити червоне зміщення та оцінити енергію події. Розрахунки показали: за сумарною потужністю це рекорд.

Наступним кроком є пошук наднової, адже більшість «довгих» GRB пов’язані з вибухами масивних зір. Команди проаналізували післясвічення та околиці джерела, однак яскравої наднової не виявили. Можливе пояснення — надзвичайно запилена материнська галактика, здатна «сховати» слабший вибух у пилу. Це нетипово: зазвичай GRB народжуються в менших, молодих і бідніших на пил галактиках. Тут же середовище виглядає інакше, і саме воно могло зіграти ключову роль у сценарії вибуху.

Що могло статися?Є дві головні версії. Перша — незвичний колапс масивної зорі з довготривалим центральним двигуном, який підтримував випромінювання годинами. Друга — руйнація малої зорі чорною дірою, що також здатна дати затяжний і надпотужний спалах. Обидві гіпотези сходяться з відсутністю яскравої наднової та з «важким» пиловим середовищем довкола джерела.Попереду — багато роботи: довготривалий моніторинг післясвічення, пошук прихованої наднової на довших хвилях, моделювання джерела та перевірка ролі середовища. Та Одне вже зрозуміло: GRB 250702B не просто б’є рекорд — він змушує переглянути те, як ми розуміємо смерть зір і народження екстремальних космічних явищ.

INSCIENCE Conference 2025: Як Україна стає центром інновацій і космічних технологій

Інновації, наука та нові можливості — все це об’єдналося на INSCIENCE Conference 2025, яка пройшла 11-12 жовтня в Києві. 

На конференцію завітали не тільки українські науковці, але й міжнародні зірки науки. Серед них — Барбара Оклі, відома дослідниця у галузі нейронаук, яка розповіла про роль штучного інтелекту у підтримці резистентності, а також Мір’яна Повіч, астрофізик, яка поділилася своїми дослідженнями в області космології та космічних лабораторій.

Що особливого в INSCIENCE 2025?

INSCIENCE Conference — це вже не просто місце для вчених і дослідників, а платформа для всіх, хто хоче дізнатися, як сучасні технології можуть змінити світ. Цьогорічні теми конференції охоплювали такі сфери, як космічні технології, AI у медицині, STEM-освіта для дітей, а також жінки в науці.

Однією з найцікавіших тем стало використання космічних технологій для підтримки здоров’я і забезпечення стійкості нашої планети. Наприклад, NASA поділилася новими даними щодо будівництва на Місяці та можливих застосувань для міжнародних космічних станцій.

Як конференція впливає на космічні технології в Україні?

Від самого початку INSCIENCE орієнтується на популяризацію науки, що в тому числі стосується і космічних технологій. Від початку війни Україна не тільки зміцнює свої позиції в наукових дослідженнях, а й активно підтримує космічні стартапи та ініціативи. INSCIENCE Conference дає можливість для обміну ідеями між науковцями та бізнесменами для розвитку нових технологій, які можуть бути застосовані у реальному житті.

Як зазначила Олена Скирта, співзасновниця INSCIENCE, цьогорічна конференція «відкриває нові можливості для космічних стартапів». Всі ці ініціативи дозволяють Україні не тільки відновлювати свої позиції у космічній індустрії, а й ставати важливим гравцем на міжнародній арені.

Роль STEM-освіти та нові формати для дітей

Окремо варто згадати про Science Kids, один із проєктів INSCIENCE, який дозволяє дітям поглиблено ознайомитися з STEM-освітою. Цього року для дітей на конференції підготували квест-ігри, де кожен малюк міг створити свій власний світ і планету, застосовуючи знання з наукових лекцій. Це не лише заняття для учнів, а й виховання нової генерації науковців, що не бояться ставити питання та шукати відповіді на них.

Під час конференції особливу увагу звернули на ментальне здоров’я. У рамках цього напрямку були проведені лекції та воркшопи, які показали важливість розвитку критичного мислення у дітей та дорослих і роботи з психоемоційними станами через арттерапію.INSCIENCE Conference 2025 показала, що Україна не лише може бути частиною глобальних наукових ініціатив, а й має свій голос у розробці інноваційних технологій. Космічні технології, AI у медицині, STEM-освіта — все це відкриває нові горизонти для нашої країни. Технології, які вже сьогодні здаються фантастикою, вже зараз починають змінювати наше майбутнє.

Нова ера космічних подорожей: український мандрівник здійснив політ з Blue Origin

Космічний туризм вже не вигадка, а реальність! Уявіть, що ви прямуєте до космосу, бачите Землю з висоти 100 км і відчуваєте невагомість, як у фільмах. 

Ні, це не сценарій фантастичного фільму. Українець Віталій Островський став частиною місії Blue Origin NS-36 і здійснив свій політ до космосу. Разом з п’ятьма іншими туристами він піднявся на ракеті New Shepard, що дозволило йому побачити Землю з космосу і відчути невагомість.

Це була суборбітальна місія, під час якої корабель піднявся на висоту понад 100 км, перетнувши умовну межу між атмосферою Землі та космосом — лінію Кармана. Політ тривав лише 11 хвилин, але цього вистачило, щоб мандрівники отримали неймовірні враження від космосу.

Як це було?

Ракета New Shepard вивела капсулу з екіпажем на висоту, на якій вони кілька хвилин могли насолоджуватися невагомістю. Це був 15-й туристичний політ компанії Blue Origin, заснованої Джеффом Безосом. Віталій Островський став частиною цього космічного прориву, взявши участь у проєкті, що відкриває нові можливості для космічного туризму.

Віталій є відомим мандрівником, інвестором і підприємицем, який раніше відвідав усі 7 континентів. Для нього космос став “восьмим континентом”, і цей політ — ще одна мрія, яку він здійснив після численних подорожей по Землі.

Підприємець не був єдиним туристом на борту New Shepard. Його супутниками були:

Данна Карагусова — медіапідприємиця з Казахстану, яка стала першою казахстанкою в космосі.

Джефф Елджін — американський бізнесмен, що займається франчайзингом.

Клінт Келлі III — інженер та дослідник.

Аарон Ньюман — підприємець і меценат.

Один анонімний учасник, який побажав залишитися невідомим.

Чому це так важливо для космічної індустрії?

Хоча цей політ більше стосується космічного туризму, подібні події стають естафетою для розвитку космічних технологій. Такий туристичний політ показує, як швидко розвивається індустрія, і як вона може змінити погляд на можливості космічних подорожей у майбутньому.Протягом останніх років космічний туризм став важливою частиною сучасного науково-технічного прогресу. Кожен політ у космос є черговим кроком у розвиток індустрії. А також є сигналом – технології, які колись здавалися фантастикою, поступово стають реальністю для всіх.

Всесвітній тиждень космосу 2025: як це — жити поза Землею

Жити у космосі — це не лише будувати станції чи кораблі. Це вирішувати складні завдання, щоб колись космос насправді став домом для людей. Саме це стало темою  цьогорічний Всесвітній тиждень космосу (World Space Week, WSW), який проходить з 4 по 10 жовтня 2025 року під темою «Living in Space».

WSW відзначають щорічно з 1999 року, і зараз це найбільший космічний івент на планеті: тисячі заходів у понад 90 країнах. Свято нагадує про два історичні моменти: запуск Спутника-1, що стався 4 жовтня 1957 року, та підписання Договору про космічний простір – 10 жовтня 1967 року. 

За словами президента WSW Денніса Стоуна, зараз у космосі живе десятеро людей, але їх кількість буде зростати. Нові космічні станції та дослідження у мікрогравітації готують базу для постійного життя у космосі, а в перспективі — на Місяці та Марсі.

Цього року WSW зосереджується на тому, що насправді означає жити у космосі. Йдеться не лише про технічні станції, а про всі складні аспекти: замкнуті системи життєзабезпечення, захист від радіації, підтримку фізичного і ментального здоров’я під час довготривалих місій.

У рамках WSW школи, університети, космічні агенції та громадські організації проводять майстер-класи, інтерактивні виставки, онлайн-панелі та конкурси, щоб показати, як можна жити і працювати поза Землею. Події відбуваються по всьому світу: від Space Artwork Mosaic у Лондоні до онлайн-форуму NASA та Lockheed Martin «Living on the Moon». Навчальні ресурси від Crayola допомагають дітям дізнатися більше про космос і уявити себе дослідниками.

Цього року зареєстровано 2 617 заходів, багато з них покликані надихати на уявлення технологій і стилю життя, які дозволять людям жити в орбітальних станціях чи місячних базах. Мета WSW — не тільки зацікавити, а й надихнути нове покоління вчених, інженерів і космічних дослідників, які колись можуть назвати космос своїм домом.

IAC 2025 в Сіднеї: космічна подія року

З 29 вересня по 3 жовтня 2025 року в Сіднеї провели 76-й Міжнародний космічний конгрес (IAC 2025). 7 400 делегатів з 99 країн  — це був момент, коли всі, від провідних вчених до топових підприємців, зібралися разом, щоб поділитися ідеями, обговорити майбутнє та визначити нові напрямки розвитку.

Темою цьогорічного конгресу стала “Сталий космос: стійка Земля”. Обговорювали, як космічні технології можуть допомогти розв’язувати глобальні проблеми: від кліматичних змін до управління катастрофами. Такі теми вже не здаються фантастикою, а стали реальними інструментами для боротьби з сучасними викликами.

Одним з найважливіших моментів стало підписання угод між Австралійським космічним агентством, NASA і Європейським космічним агентством. Це відкриває нові можливості для співпраці в космічних технологіях і дозволяє більш тісно працювати над спільними місіями.

Програма IAC 2025 була насичена цікавими сесіями: від круглих столів з керівниками космічних агентств до обговорення сталості космічних технологій та космічного туризму. Усе це мало на меті не лише наукову, а й практичну сторону космічних розробок, що можуть змінити нашу повсякденність.

Молодь і майбутнє космічної індустрії стали ще однією важливою темою. Організатори зробили акцент важливості залучення молоді до STEM-освіти, створюючи можливості для підвищення кваліфікації майбутніх космічних спеціалістів.

Не можна не згадати і IAF World Space Awards, які стали космічними “Оскарами”. Серед лауреатів — Джефф Безос за досягнення в галузі перезавантажувальних ракет та команда Chang’E-6, яка повернула зразки з далекої сторони Місяця, що відкриває нову еру космічних досліджень.Цей саміт став стартом для нового етапу в космічній індустрії, і хто знає — можливо, вже скоро Україна стане важливим учасником таких подій, впроваджуючи власні інновації у космічному секторі.