Moon
Earth

Відьмина Голова у нічному небі: як побачити туманність Witch Head на Гелловін

Коли нічне небо темніє наприкінці жовтня, а сузір’я Оріона сходить над горизонтом, у глибинах космосу з’являється таємниче мариво. Це туманність Відьмина Голова, або IC 2118 — гігантська хмара газу, яка справді схожа на профіль відьми з гострим носом і підборіддям.

Туманність розташована поруч із Рігелем — найяскравішою зіркою Оріона, — на відстані близько 900 світлових років від Землі. Її розмір вражає: приблизно 70 світлових років у довжину. І хоча ця космічна хмара величезна, побачити її можна лише через великі телескопи.

На знімках NASA туманність виглядає блакитно-фіолетовою — і на це є причина. Вона не світиться сама по собі, а відбиває світло сусідньої зорі Рігеля. Саме через це її називають туманністю відбиття. Частинки пилу розсіюють світло зорі, створюючи відтінки, схожі на примарне сяйво.

Восени туманність можна спробувати знайти на небі разом із сузір’ям Оріона. Ближче до півночі воно піднімається зі сходу, і десь поруч, у темряві, з’являється її обличчя — дивне, химерне та моторошне.

Хоча Відьмина Голова не така помітна, як інші об’єкти, саме вона створює особливу атмосферу цього сезону. У ніч Гелловіну здається, що навіть космос має почуття гумору — і відображає наші земні образи у власному стилі.

Artemis ІІ: місія, що повертає людей на Місяць, стала на крок ближче до старту

Місячна програма NASA робить ще один впевнений крок уперед. У Космічному центрі імені Кеннеді інженери встановили корабель Orion на ракету Space Launch System (SLS) — ту саму, що у 2026 році відправить чотирьох астронавтів у подорож навколо Місяця.

Попри урядовий шатдаун у США, робота над програмою Artemis не зупинилася — вона належить до критично важливих проєктів. І тепер, після інтеграції головних компонентів ракети, місія Artemis ІІ стає реальнішою, ніж будь-коли.

Це буде перший пілотований політ нової ери дослідження Місяця. Екіпаж із чотирьох астронавтів облетить супутник Землі без посадки на поверхню, перевіряючи системи корабля перед наступною місією — Artemis ІІІ, під час якої люди знову ступлять на Місяць уперше з 1972 року.

Корабель Orion, який отримав символічне ім’я «Integrity», уже закріпили на ракеті. Попереду — серія технічних випробувань: перевірка живлення, зв’язку, управління та інтеграційних систем. Команда також проведе повну «генеральну репетицію» запуску.

Після завершення тестів Artemis ІІ стане першою можливістю перевірити, як працює вся інфраструктура нової місячної програми — від ракети-гіганта SLS до корабля Orion і наземних систем підтримки.

Очікується, що старт відбудеться не раніше 5 лютого 2026 року, хоча все можу затягнутись до весни. Якщо все пройде успішно, цей політ відкриє нову сторінку в історії людських польотів.

І хто знає — можливо, саме цей політ стане тим, після якого людство вже не сприйматиме Місяць як далеку точку на небі, а як перший пункт у своєму майбутньому маршруті до зірок.

Апгрейд космічної доставки від Японії: до МКС вирушив новий вантажний корабель.

Щоразу, коли з Землі злітає ракета, здається, що людство робить ще один крок до космічного майбутнього. Цього разу — Японія. 26 жовтня з острова Танегасіма стартувала ракета H3 із новим вантажним кораблем HTV-X1, який доправить на Міжнародну космічну станцію усе необхідне для життя і роботи астронавтів. Уже за 14 хвилин після запуску апарат вийшов на орбіту — точно за планом.

Цей політ —  перевірка нової ракети, яка має стати основою майбутніх космічних місій країни. H3 — потужніша, економніша і здатна доставляти значно більші вантажі. Її розробляли у співпраці з Mitsubishi Heavy Industries, і нині вона поступово замінює попередню модель H-2A, що працювала майже два десятиліття.

Новий корабель HTV-X1 — наступник серії Kounotori («лелека»), яка дев’ять разів літала до МКС впродовж 2009 – 2020 років. Його створили універсальнішим і витривалішим: тепер він може залишатися біля станції до шести місяців, доставляти обладнання, харчі й навіть зразки, що потребують зберігання при низьких температурах. А після завершення місії — ще три місяці працювати автономно, виконуючи технічні експерименти на орбіті.

Для японської космічної агенції JAXA цей запуск — демонстрація зрілості програми, здатної забезпечити стабільну і точну логістику в космосі. Президент JAXA Хіросі Ямакава назвав політ «кроком до справжньої автономії у космосі» — і це звучить досить реально. Японія входить до невеликого кола країн, що самостійно забезпечують доставку вантажів на МКС.

Спостерігаючи за такими місіями, мимоволі думаєш: колись і українські інженери відправлятимуть свої апарати до орбіти. Адже космос — це не лише про далекі планети, а й про людей, які вірять, що можуть дістатися туди самі.

NASA шукає нового партнера для висадки на Місяць: SpaceX відстає від графіка!

NASA більше не чекає на SpaceX: місячна місія потребує нових партнерів. Космічна агенція США відкрила новий контракт для створення місячного посадкового модуля після затримок із розробкою Starship від SpaceX. Але чому це сталося, і хто тепер братиме участь в амбіційному проєкті Artemis? Давайте розберемося!

NASA оголосила про відкриття контракту на створення посадкового модуля для програми Artemis, яка повинна повернути астронавтів на Місяць після понад 50 років перерви. Рішення відкрити нові підряди стало наслідком затримок у розробці Starship, амбітного проєкту SpaceX. Водночас Шон Даффі, що виконує обов’язки керівника NASA, заявив, що до конкурсу на розробку посадкового модуля будуть запрошені й інші гравці ринку, зокрема, Blue Origin.

Незважаючи на те що у січні 2023 року Blue Origin успішно запустила ракету New Glenn, ракету так і не вдалося приземлити через технічні проблеми. Це лише підкреслює те, наскільки важливими для NASA є терміни.

 NASA підписала контракт зі SpaceX на розробку посадкового модуля Starship ще в 2021 році, вартість якого складає вражаючі $4,4 млрд. Але на даний момент компанія не встигає вкластися в графік. І якщо SpaceX не пришвидшить роботу, NASA буде змушена звертатися до інших підрядників, щоб не зірвати терміни програми.

Це рішення суттєво впливає на темпи виконання місій NASA, адже адміністрація президента Дональда Трампа ставила завдання — висадити людей на Місяць до завершення його каденції в січні 2029 року. Однак наразі посадка астронавтів на Місяць запланована на 2027 рік, хоча терміни можуть змінитися через існуючі труднощі.


NASA звернулася до SpaceX і Blue Origin з вимогою надати оновлені плани прискорення місій до 29 жовтня, а також розглядає інші компанії для збільшення частоти польотів. Перша місія — Artemis 2 — відбудеться вже весною 2026 року, коли астронавти вирушать на десятиденний політ навколо Місяця без посадки. І це лише початок!

Затримки, складнощі й нові контракти — усе це створює напружену атмосферу навколо місій NASA, але одне зрозуміло точно: космос чекає, і високі технології не стоять на місці.

Енцелад: чи знайшли ми доказ життя на супутнику Сатурна?

Це відкриття може змінити все, що ми знали про життя в космосі. На початку жовтня 2024 року команда вчених оголосила: на супутнику Сатурна Енцеладі виявлено складні органічні молекули — потенційні “цеглинки” життя. І хоча це ще не пряма відповідь на запитання, чи існує життя за межами Землі, шанс на позитивну відповідь стає дедалі вищим.

Нові результати з’явилися після повторного аналізу даних місії NASA Cassini, яка завершилася ще у 2017 році. Виявилося, що у водяних гейзерах Енцелада містяться молекули, до складу яких входить вуглець — один з основних елементів, без яких неможливе життя. І це не просто органічні сполуки, а потенційні попередники складніших форм, які могли б підтримувати біологічні процеси.

Ці молекули походять із підповерхневого океану, схованого під товстим шаром льоду. Це відкриття має величезне значення: раніше вважалося, що подібні молекули утворюються лише під дією космічного випромінювання. Тепер же стало зрозуміло, що вони народжуються в глибинах самого Енцелада — там, де є вода, енергія та органіка, тобто всі ключові умови для життя.

Серед виявлених речовин — ефіри, азотовмісні й кисневмісні молекули, які на Землі беруть участь у хімічних реакціях, що приводять до утворення амінокислот і білків. Це відкриття змінює наше уявлення про те, як можуть зароджуватися живі системи на інших небесних тілах.

Як зазначив один із авторів дослідження, Нозаїр Хаваджі з Вільного університету Берліна, “органічні молекули, виявлені на Енцеладі, відкривають безліч шляхів для майбутніх експериментів”. І хоча поки що немає прямих доказів існування життя, сам факт наявності таких сполук значно підвищує ймовірність того, що в підлідному океані можуть існувати прості живі організми.

Щоб отримати остаточні відповіді, вчені планують нову місію, яка може стартувати вже до 2054 року. Вона передбачає не лише орбітальні спостереження, а й доставку зразків льоду з поверхні Енцелада.

Це відкриття вкотре підтверджує: серед усіх супутників Сонячної системи саме Енцелад залишається одним із найперспективніших місць для пошуку життя. І, можливо, саме там ми отримаємо відповідь на одне з головних запитань людства — чи справді ми у Всесвіті не самі.

Всесвітній тиждень космосу 2025: як це — жити поза Землею

Жити у космосі — це не лише будувати станції чи кораблі. Це вирішувати складні завдання, щоб колись космос насправді став домом для людей. Саме це стало темою  цьогорічний Всесвітній тиждень космосу (World Space Week, WSW), який проходить з 4 по 10 жовтня 2025 року під темою «Living in Space».

WSW відзначають щорічно з 1999 року, і зараз це найбільший космічний івент на планеті: тисячі заходів у понад 90 країнах. Свято нагадує про два історичні моменти: запуск Спутника-1, що стався 4 жовтня 1957 року, та підписання Договору про космічний простір – 10 жовтня 1967 року. 

За словами президента WSW Денніса Стоуна, зараз у космосі живе десятеро людей, але їх кількість буде зростати. Нові космічні станції та дослідження у мікрогравітації готують базу для постійного життя у космосі, а в перспективі — на Місяці та Марсі.

Цього року WSW зосереджується на тому, що насправді означає жити у космосі. Йдеться не лише про технічні станції, а про всі складні аспекти: замкнуті системи життєзабезпечення, захист від радіації, підтримку фізичного і ментального здоров’я під час довготривалих місій.

У рамках WSW школи, університети, космічні агенції та громадські організації проводять майстер-класи, інтерактивні виставки, онлайн-панелі та конкурси, щоб показати, як можна жити і працювати поза Землею. Події відбуваються по всьому світу: від Space Artwork Mosaic у Лондоні до онлайн-форуму NASA та Lockheed Martin «Living on the Moon». Навчальні ресурси від Crayola допомагають дітям дізнатися більше про космос і уявити себе дослідниками.

Цього року зареєстровано 2 617 заходів, багато з них покликані надихати на уявлення технологій і стилю життя, які дозволять людям жити в орбітальних станціях чи місячних базах. Мета WSW — не тільки зацікавити, а й надихнути нове покоління вчених, інженерів і космічних дослідників, які колись можуть назвати космос своїм домом.