Moon
Earth

Що відбувається в небі цього листопада: суперповня, зорепад Леонід і побачення Місяця з Сатурном

Листопад цього року подарує небу особливу динаміку — від яскравої суперповні до повернення метеорного потоку Леонід. Це місяць, коли варто просто підняти голову вгору.

1 і 2 листопада випуклий зростаючий Місяць зійде поруч із Сатурном. Планету легко впізнати за рівним золотавим сяйвом.

5 листопада — головна подія місяця. О 15:19 за київським часом настане найяскравіша суперповня 2025 рокуповня Ловецького Місяця. Того ж вечора він пройде біля зоряного скупчення Плеяд і зійде трохи більшим, ніж зазвичай. Це гарний шанс побачити, як близький Місяць відбиває холодне осіннє світло над містом.

У середині місяця на сцену виходять Леоніди — легендарний метеорний потік, який сяє швидкими, яскравими «болідами». Його максимум очікують у ніч із 16 на 17 листопада. Найкращий час для спостережень — після півночі, коли сузір’я Лева підніметься вище над горизонтом. 

Ранкове небо належить двом планетам — Юпітеру та Венері. Юпітер сяє високо на сході майже до світанку, поруч із сузірям Близнюків. Венеру можна побачити низько над східним горизонтом — вона поступово зникає в сяйві Сонця.

20 листопада настане новий Місяць, і небо стане найтемнішим за місяць. Це ідеальний час, щоб вирушити за місто та побачити Молочний Шлях або кілька слабких комет. За даними EarthSky, у Сонячній системі зараз можна спостерігати одразу три — Lemmon, SWAN і 3I/ATLAS.

Наприкінці листопада Місяць знову зійде поруч із Сатурном — 28 і 29 числа. Так небо немов поставить фінальну крапку в осінній історії: та сама пара, з якої починався місяць, зустрінеться вдруге перед зимою.

Листопад — не сезон літніх ночей, але він має свою магію. Суперповня, Леоніди, Сатурн і комети нагадують: навіть холодне небо сповнене руху й світла. І все, що потрібно, — кілька хвилин тиші, щоб побачити, як живе Всесвіт.

Відьмина Голова у нічному небі: як побачити туманність Witch Head на Гелловін

Коли нічне небо темніє наприкінці жовтня, а сузір’я Оріона сходить над горизонтом, у глибинах космосу з’являється таємниче мариво. Це туманність Відьмина Голова, або IC 2118 — гігантська хмара газу, яка справді схожа на профіль відьми з гострим носом і підборіддям.

Туманність розташована поруч із Рігелем — найяскравішою зіркою Оріона, — на відстані близько 900 світлових років від Землі. Її розмір вражає: приблизно 70 світлових років у довжину. І хоча ця космічна хмара величезна, побачити її можна лише через великі телескопи.

На знімках NASA туманність виглядає блакитно-фіолетовою — і на це є причина. Вона не світиться сама по собі, а відбиває світло сусідньої зорі Рігеля. Саме через це її називають туманністю відбиття. Частинки пилу розсіюють світло зорі, створюючи відтінки, схожі на примарне сяйво.

Восени туманність можна спробувати знайти на небі разом із сузір’ям Оріона. Ближче до півночі воно піднімається зі сходу, і десь поруч, у темряві, з’являється її обличчя — дивне, химерне та моторошне.

Хоча Відьмина Голова не така помітна, як інші об’єкти, саме вона створює особливу атмосферу цього сезону. У ніч Гелловіну здається, що навіть космос має почуття гумору — і відображає наші земні образи у власному стилі.