Moon
Earth

James Webb підтвердив найпотужніший вибух у Всесвіті: GRB 250702B тривав цілу добу

Уявіть собі спалах, що на мить затьмарює цілу галактику — і не згасає годинами. 2 липня 2025 року телескоп Fermi зафіксував GRB 250702B, а подальші спостереження космічним телескопом ім. Джеймса Вебба підтвердили: це найпотужніший гамма-спалах, який коли-небудь реєстрували.

Гамма-спалахи — найенергійніші вибухи у Всесвіті. Зазвичай вони тривають від мілісекунд до кількох хвилин і виникають, коли колапсує ядро масивної зорі й народжується чорна діра, або коли зливаються компактні об’єкти — на кшталт нейтронних зір чи чорних дір. Але GRB 250702B порушив це правило: випромінювання трималося майже добу. Щоб зрозуміти масштаби, астрономам потрібно було виміряти відстань до джерела — і тут виручив James Webb, який допоміг уточнити червоне зміщення та оцінити енергію події. Розрахунки показали: за сумарною потужністю це рекорд.

Наступним кроком є пошук наднової, адже більшість «довгих» GRB пов’язані з вибухами масивних зір. Команди проаналізували післясвічення та околиці джерела, однак яскравої наднової не виявили. Можливе пояснення — надзвичайно запилена материнська галактика, здатна «сховати» слабший вибух у пилу. Це нетипово: зазвичай GRB народжуються в менших, молодих і бідніших на пил галактиках. Тут же середовище виглядає інакше, і саме воно могло зіграти ключову роль у сценарії вибуху.

Що могло статися?Є дві головні версії. Перша — незвичний колапс масивної зорі з довготривалим центральним двигуном, який підтримував випромінювання годинами. Друга — руйнація малої зорі чорною дірою, що також здатна дати затяжний і надпотужний спалах. Обидві гіпотези сходяться з відсутністю яскравої наднової та з «важким» пиловим середовищем довкола джерела.Попереду — багато роботи: довготривалий моніторинг післясвічення, пошук прихованої наднової на довших хвилях, моделювання джерела та перевірка ролі середовища. Та Одне вже зрозуміло: GRB 250702B не просто б’є рекорд — він змушує переглянути те, як ми розуміємо смерть зір і народження екстремальних космічних явищ.

INSCIENCE Conference 2025: Як Україна стає центром інновацій і космічних технологій

Інновації, наука та нові можливості — все це об’єдналося на INSCIENCE Conference 2025, яка пройшла 11-12 жовтня в Києві. 

На конференцію завітали не тільки українські науковці, але й міжнародні зірки науки. Серед них — Барбара Оклі, відома дослідниця у галузі нейронаук, яка розповіла про роль штучного інтелекту у підтримці резистентності, а також Мір’яна Повіч, астрофізик, яка поділилася своїми дослідженнями в області космології та космічних лабораторій.

Що особливого в INSCIENCE 2025?

INSCIENCE Conference — це вже не просто місце для вчених і дослідників, а платформа для всіх, хто хоче дізнатися, як сучасні технології можуть змінити світ. Цьогорічні теми конференції охоплювали такі сфери, як космічні технології, AI у медицині, STEM-освіта для дітей, а також жінки в науці.

Однією з найцікавіших тем стало використання космічних технологій для підтримки здоров’я і забезпечення стійкості нашої планети. Наприклад, NASA поділилася новими даними щодо будівництва на Місяці та можливих застосувань для міжнародних космічних станцій.

Як конференція впливає на космічні технології в Україні?

Від самого початку INSCIENCE орієнтується на популяризацію науки, що в тому числі стосується і космічних технологій. Від початку війни Україна не тільки зміцнює свої позиції в наукових дослідженнях, а й активно підтримує космічні стартапи та ініціативи. INSCIENCE Conference дає можливість для обміну ідеями між науковцями та бізнесменами для розвитку нових технологій, які можуть бути застосовані у реальному житті.

Як зазначила Олена Скирта, співзасновниця INSCIENCE, цьогорічна конференція «відкриває нові можливості для космічних стартапів». Всі ці ініціативи дозволяють Україні не тільки відновлювати свої позиції у космічній індустрії, а й ставати важливим гравцем на міжнародній арені.

Роль STEM-освіти та нові формати для дітей

Окремо варто згадати про Science Kids, один із проєктів INSCIENCE, який дозволяє дітям поглиблено ознайомитися з STEM-освітою. Цього року для дітей на конференції підготували квест-ігри, де кожен малюк міг створити свій власний світ і планету, застосовуючи знання з наукових лекцій. Це не лише заняття для учнів, а й виховання нової генерації науковців, що не бояться ставити питання та шукати відповіді на них.

Під час конференції особливу увагу звернули на ментальне здоров’я. У рамках цього напрямку були проведені лекції та воркшопи, які показали важливість розвитку критичного мислення у дітей та дорослих і роботи з психоемоційними станами через арттерапію.INSCIENCE Conference 2025 показала, що Україна не лише може бути частиною глобальних наукових ініціатив, а й має свій голос у розробці інноваційних технологій. Космічні технології, AI у медицині, STEM-освіта — все це відкриває нові горизонти для нашої країни. Технології, які вже сьогодні здаються фантастикою, вже зараз починають змінювати наше майбутнє.

Українець створив власний міні-супутник?

Мріяли колись, щоб вдома стояв супутник? Тепер це реально! 

Український стартап MySat презентував CubeSat — навчальний супутник, який повторює функції справжніх космічних апаратів. І це не просто іграшка для дітей, а реальний інструмент для школярів, студентів та навіть дорослих, які хочуть навчатися електроніці, програмуванню та космічним технологіям.

Круто те, що цей супутник можна зібрати прямо вдома! У комплект MySat Kit входить все, щоб створити свою маленьку космічну лабораторію: камера, датчики руху, акселерометр, гіроскоп, магнітний компас і сенсори для вимірювання температури, освітленості та тиску. Користувач може налаштувати супутник, щоб відслідковувати його орієнтацію, запускати світлодіоди як міні-зірки і навіть робити космічні експерименти, як справжній астронавт.

Ідея MySat з’явилася після того, як Дмитро та Тетяна Хмара зрозуміли, що закордонні супутники коштують десятки тисяч євро, а привезти їх в Україну майже неможливо. Тому вони створили набір, доступний кожному і готовий до використання прямо вдома.

Проєкт успішно пройшов краудфандинг на «Спільнокошт Велика Ідея», отримав грант від Українського фонду стартапів, і вже зацікавив навчальні заклади в Києві, Харкові, Львові та Житомирі. Понад 20 наборів вже купили університети та школи.

Зараз виробництво перенесли до Франції, щоб швидше вийти на міжнародні ринки. Українські фахівці, працюючи за кордоном, допомагають прискорити розвиток проєкту. Дмитро Хмара займається технічним розвитком, а студенти допомагають збирати і тестувати конструктори.

MySat — це шанс дізнатися про космос і вчитися на реальних прикладах, без дорогих лабораторій чи обладнання. Це відкриває двері до сучасних космічних технологій, навіть якщо ти не інженер чи астронавт!

А якщо ти мрієш про космос і хочеш допомагати розвитку космічної сфери в Україні, зараз саме час приєднатися. Наш проєкт відкритий для тих, хто готовий експериментувати, вчитися і створювати українське космічне майбутнє. Хто знає — можливо, наступний CubeSat вже з’явиться саме завдяки тобі.