Moon
Earth

James Webb підтвердив найпотужніший вибух у Всесвіті: GRB 250702B тривав цілу добу

Уявіть собі спалах, що на мить затьмарює цілу галактику — і не згасає годинами. 2 липня 2025 року телескоп Fermi зафіксував GRB 250702B, а подальші спостереження космічним телескопом ім. Джеймса Вебба підтвердили: це найпотужніший гамма-спалах, який коли-небудь реєстрували.

Гамма-спалахи — найенергійніші вибухи у Всесвіті. Зазвичай вони тривають від мілісекунд до кількох хвилин і виникають, коли колапсує ядро масивної зорі й народжується чорна діра, або коли зливаються компактні об’єкти — на кшталт нейтронних зір чи чорних дір. Але GRB 250702B порушив це правило: випромінювання трималося майже добу. Щоб зрозуміти масштаби, астрономам потрібно було виміряти відстань до джерела — і тут виручив James Webb, який допоміг уточнити червоне зміщення та оцінити енергію події. Розрахунки показали: за сумарною потужністю це рекорд.

Наступним кроком є пошук наднової, адже більшість «довгих» GRB пов’язані з вибухами масивних зір. Команди проаналізували післясвічення та околиці джерела, однак яскравої наднової не виявили. Можливе пояснення — надзвичайно запилена материнська галактика, здатна «сховати» слабший вибух у пилу. Це нетипово: зазвичай GRB народжуються в менших, молодих і бідніших на пил галактиках. Тут же середовище виглядає інакше, і саме воно могло зіграти ключову роль у сценарії вибуху.

Що могло статися?Є дві головні версії. Перша — незвичний колапс масивної зорі з довготривалим центральним двигуном, який підтримував випромінювання годинами. Друга — руйнація малої зорі чорною дірою, що також здатна дати затяжний і надпотужний спалах. Обидві гіпотези сходяться з відсутністю яскравої наднової та з «важким» пиловим середовищем довкола джерела.Попереду — багато роботи: довготривалий моніторинг післясвічення, пошук прихованої наднової на довших хвилях, моделювання джерела та перевірка ролі середовища. Та Одне вже зрозуміло: GRB 250702B не просто б’є рекорд — він змушує переглянути те, як ми розуміємо смерть зір і народження екстремальних космічних явищ.

Енцелад: чи знайшли ми доказ життя на супутнику Сатурна?

Це відкриття може змінити все, що ми знали про життя в космосі. На початку жовтня 2024 року команда вчених оголосила: на супутнику Сатурна Енцеладі виявлено складні органічні молекули — потенційні “цеглинки” життя. І хоча це ще не пряма відповідь на запитання, чи існує життя за межами Землі, шанс на позитивну відповідь стає дедалі вищим.

Нові результати з’явилися після повторного аналізу даних місії NASA Cassini, яка завершилася ще у 2017 році. Виявилося, що у водяних гейзерах Енцелада містяться молекули, до складу яких входить вуглець — один з основних елементів, без яких неможливе життя. І це не просто органічні сполуки, а потенційні попередники складніших форм, які могли б підтримувати біологічні процеси.

Ці молекули походять із підповерхневого океану, схованого під товстим шаром льоду. Це відкриття має величезне значення: раніше вважалося, що подібні молекули утворюються лише під дією космічного випромінювання. Тепер же стало зрозуміло, що вони народжуються в глибинах самого Енцелада — там, де є вода, енергія та органіка, тобто всі ключові умови для життя.

Серед виявлених речовин — ефіри, азотовмісні й кисневмісні молекули, які на Землі беруть участь у хімічних реакціях, що приводять до утворення амінокислот і білків. Це відкриття змінює наше уявлення про те, як можуть зароджуватися живі системи на інших небесних тілах.

Як зазначив один із авторів дослідження, Нозаїр Хаваджі з Вільного університету Берліна, “органічні молекули, виявлені на Енцеладі, відкривають безліч шляхів для майбутніх експериментів”. І хоча поки що немає прямих доказів існування життя, сам факт наявності таких сполук значно підвищує ймовірність того, що в підлідному океані можуть існувати прості живі організми.

Щоб отримати остаточні відповіді, вчені планують нову місію, яка може стартувати вже до 2054 року. Вона передбачає не лише орбітальні спостереження, а й доставку зразків льоду з поверхні Енцелада.

Це відкриття вкотре підтверджує: серед усіх супутників Сонячної системи саме Енцелад залишається одним із найперспективніших місць для пошуку життя. І, можливо, саме там ми отримаємо відповідь на одне з головних запитань людства — чи справді ми у Всесвіті не самі.

Мільйони людей житимуть у космосі! Як роботи побудують наші домівки за межами Землі?

Джефф Безос, засновник Amazon і Blue Origin, на конференції Italian Tech Week у Турині поділився винятковим прогнозом: найближчими десятиліттями мільйони людей оселяться в космосі. І, що ще цікавіше, більшість із них зроблять це за власним бажанням. Це не вигадка з фільмів — це майбутнє, до якого Безос активно прокладає шлях.

Безос пояснив, що завдяки робототехніці космічні об’єкти будуватимуть роботи, а не люди. Спочатку це будуть автоматизовані системи, а потім люди зможуть переселятися в ці об’єкти для постійного життя. Це може статися набагато швидше, ніж ми думаємо — космічні подорожі прискорюються, і найближчі десятиліття змінять уявлення про космос.

Зараз рекорд перебування людини в космосі складає 371 день, але Безос упевнений: ця цифра скоро буде зламана. Для нього космос — це не тільки місце для досліджень, але й нове середовище для розвитку технологічної інфраструктури. Наприклад, вже скоро компанії почнуть будувати дата-центри на орбіті, де сонячна енергія буде доступна цілодобово. Це відкриє нові можливості для технологій, таких як штучний інтелект.

Джефф заснував свою компанію Blue Origin ще у 2000 році, і вже зараз вона здійснила понад 30 успішних місій. У той час як Ілон Маск будує свої плани на Марсі, Безос бачить майбутнє людства в космічних станціях, де люди зможуть жити й працювати.

З кожним роком технології наближають нас до космічного майбутнього. Можливо, ви ще не уявляєте, яким саме буде ваш шлях, але ті, хто сьогодні вірить у можливості космосу і технологій, стають частиною великої історії, яка тільки починається.