admin – 1737 Moon

Метеори з серця Лева: коли дивитися зорепад Леонід

Posted on 16.11.202510.11.2025 by admin

Є зорепади, що дивують кількістю. А є Леоніди — ті, що вражають кожним спалахом. Вони не сипляться рясно, як літній Персеїд, але кожен їхній метеор — це справжня магія. Короткий, яскравий, стрімкий розчерк на темному небі. Якщо ти любиш не просто рахувати зорі, а ловити момент — це шоу для тебе.

Їхнє джерело — у кометі 55P/Темпеля–Туттля. Раз на тридцять три роки вона пролітає повз Сонце й залишає за собою шлейф пилу, льоду та дрібних камінців. Коли Земля перетинає цю доріжку, частинки врізаються в атмосферу на швидкості близько сімдесяти одного кілометра за секунду. Вони спалахують, і ми бачимо метеори, що, здається, вилітають із серця сузір’я Лева. Саме тому потік назвали Леонідами.

Їхня фірмова риса — швидкість. Завдяки їй вони створюють короткі, але дуже яскраві сліди. Ще одна особливість Леонід — їхня непередбачуваність. Потік мінливий: одного року небо може подарувати лише десяток метеорів, іншого — сотні. Це робить кожне спостереження унікальним.

У 2025 році максимум Леонід очікують у ніч із 17 на 18 листопада. Починай спостереження після півночі — тоді сузір’я Лева підніметься вище над горизонтом. Цього разу умови неідеальні: яскравий Місяць трохи затьмарюватиме слабкі спалахи. Але найяскравіші боліди проб’ють навіть місячне сяйво. Знайди темне місце подалі від міських ліхтарів. Дай очам пів години, щоб звикнути до темряви.Теплий одяг, ковдра, термос і терпіння — ось головне спорядження.

Леоніди не раз шокували людство. Найвідоміша подія — «велика метеорна буря» 13 листопада 1833 року, коли на небо виплеснулися тисячі вогняних слідів за годину. Люди вважали, що настав кінець світу. Для науки це стало переломним моментом — тоді вперше довели, що метеори мають космічне походження.

Леоніди нагадують: ми живемо на маленькій планеті серед нескінченного Всесвіту, який іноді посилає нам свої вогняні вітання.

Kyivstar і SpaceX виводять мобільний зв’язкок в Україні на новий рівень

Posted on 04.11.202506.11.2025 by admin

Забудьте про “нема покриття”: незабаром телефони в Україні зможуть ловити сигнал просто з космосу.

Kyivstar оголосив, що розпочинає масштабне тестування технології Starlink Direct to Cell від SpaceX. Вона дозволяє під’єднувати звичайні мобільні телефони безпосередньо до супутників — без додаткових пристроїв чи антен.

Першими зможуть випробувати нову систему користувачі у більшості регіонів країни, окрім прикордонних, зон бойових дій і тимчасово окупованих територій. За словами компанії, технологія буде особливо корисною для розмінування, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і в районах, де відсутнє наземне покриття.

Kyivstar, який має понад 23 мільйони абонентів, став першим оператором у Східній Європі, що отримав дозвіл на використання технології супутникового зв’язку такого рівня. Дозвіл надало Національне агентство з питань зв’язку України ще на початку року, а перші польові випробування відбулися в серпні під егідою материнської компанії VEON, штаб-квартира якої розташована в Дубаї.

Планується, що до кінця 2025 року сервіс стане доступним для всіх користувачів мобільного зв’язку Kyivstar. На старті він забезпечуватиме обмін текстовими повідомленнями без додаткової плати, а вже згодом додадуть голосові дзвінки та мобільний інтернет.

Для роботи технологія Direct to Cell використовує частоти мобільних операторів, що дозволяє супутникам Starlink напряму під’єднуватися до звичайних телефонів. Це означає, що зв’язок буде доступний навіть там, де немає веж або базових станцій.

Станом на осінь 2025 року сервіс працює у США, Новій Зеландії та Японії, а нещодавно до нього приєдналася і Велика Британія — оператор Virgin Media O2 готує запуск для своїх клієнтів. SpaceX також активно використовує Direct to Cell для підтримки зв’язку під час природних катастроф — наприклад, коли у жовтні технологію увімкнули на Ямайці після удару урагану Мелісса.

Крім того, компанія Ілона Маска планує масштабне розширення програми: у вересні SpaceX оголосила про угоду на понад 17 мільярдів доларів із компанією EchoStar щодо придбання спектра для майбутніх супутникових сервісів.

І хоча тестування в Україні лише починається, воно може стати основою для нової моделі зв’язку — де мобільна мережа не обмежується землею. І, можливо, саме тут Україна отримає шанс долучитися до створення глобальної системи супутникової комунікації, у якій навіть найвіддаленіші села матимуть зв’язок напряму з орбіти.

Що відбувається в небі цього листопада: суперповня, зорепад Леонід і побачення Місяця з Сатурном

Posted on 03.11.202506.11.2025 by admin

Листопад цього року подарує небу особливу динаміку — від яскравої суперповні до повернення метеорного потоку Леонід. Це місяць, коли варто просто підняти голову вгору.

1 і 2 листопада випуклий зростаючий Місяць зійде поруч із Сатурном. Планету легко впізнати за рівним золотавим сяйвом.

5 листопада — головна подія місяця. О 15:19 за київським часом настане найяскравіша суперповня 2025 року — повня Ловецького Місяця. Того ж вечора він пройде біля зоряного скупчення Плеяд і зійде трохи більшим, ніж зазвичай. Це гарний шанс побачити, як близький Місяць відбиває холодне осіннє світло над містом.

У середині місяця на сцену виходять Леоніди — легендарний метеорний потік, який сяє швидкими, яскравими «болідами». Його максимум очікують у ніч із 16 на 17 листопада. Найкращий час для спостережень — після півночі, коли сузір’я Лева підніметься вище над горизонтом.

Ранкове небо належить двом планетам — Юпітеру та Венері. Юпітер сяє високо на сході майже до світанку, поруч із сузірям Близнюків. Венеру можна побачити низько над східним горизонтом — вона поступово зникає в сяйві Сонця.

20 листопада настане новий Місяць, і небо стане найтемнішим за місяць. Це ідеальний час, щоб вирушити за місто та побачити Молочний Шлях або кілька слабких комет. За даними EarthSky, у Сонячній системі зараз можна спостерігати одразу три — Lemmon, SWAN і 3I/ATLAS.

Наприкінці листопада Місяць знову зійде поруч із Сатурном — 28 і 29 числа. Так небо немов поставить фінальну крапку в осінній історії: та сама пара, з якої починався місяць, зустрінеться вдруге перед зимою.

Листопад — не сезон літніх ночей, але він має свою магію. Суперповня, Леоніди, Сатурн і комети нагадують: навіть холодне небо сповнене руху й світла. І все, що потрібно, — кілька хвилин тиші, щоб побачити, як живе Всесвіт.

Відьмина Голова у нічному небі: як побачити туманність Witch Head на Гелловін

Posted on 31.10.202506.11.2025 by admin

Коли нічне небо темніє наприкінці жовтня, а сузір’я Оріона сходить над горизонтом, у глибинах космосу з’являється таємниче мариво. Це туманність Відьмина Голова, або IC 2118 — гігантська хмара газу, яка справді схожа на профіль відьми з гострим носом і підборіддям.

Туманність розташована поруч із Рігелем — найяскравішою зіркою Оріона, — на відстані близько 900 світлових років від Землі. Її розмір вражає: приблизно 70 світлових років у довжину. І хоча ця космічна хмара величезна, побачити її можна лише через великі телескопи.

На знімках NASA туманність виглядає блакитно-фіолетовою — і на це є причина. Вона не світиться сама по собі, а відбиває світло сусідньої зорі Рігеля. Саме через це її називають туманністю відбиття. Частинки пилу розсіюють світло зорі, створюючи відтінки, схожі на примарне сяйво.

Восени туманність можна спробувати знайти на небі разом із сузір’ям Оріона. Ближче до півночі воно піднімається зі сходу, і десь поруч, у темряві, з’являється її обличчя — дивне, химерне та моторошне.

Хоча Відьмина Голова не така помітна, як інші об’єкти, саме вона створює особливу атмосферу цього сезону. У ніч Гелловіну здається, що навіть космос має почуття гумору — і відображає наші земні образи у власному стилі.

ЄС готує Україну до участі у системі безпечного космічного зв’язку

Posted on 30.10.202506.11.2025 by admin

Європа відкриває новий розділ у співпраці з Україною. Європейська Комісія запропонувала країнам-членам почати переговори про приєднання України до програми GOVSATCOM — урядової системи безпечного супутникового зв’язку Європейського Союзу.

GOVSATCOM створює єдину платформу для обміну захищеними даними між урядами та службами, які працюють у кризових або віддалених умовах. Вона поєднує ресурси держав-членів і приватних операторів, забезпечуючи стабільний зв’язок навіть там, де наземна інфраструктура недоступна.

Це рішення продовжує інтеграцію України у спільний космічний простір ЄС. У квітні 2025 року Україна підписала угоду про участь у програмах Copernicus, Space Weather Events та Near-Earth Objects, що охоплюють моніторинг Землі, виявлення астероїдів і відстеження космічної погоди.

Наступний крок — приєднання до системи безпечної супутникової конективності ЄС, яка зміцнить спільну інформаційну інфраструктуру та підвищить стійкість зв’язку в регіоні. GOVSATCOM стане частиною ширшої стратегії, що включає програму IRIS², яку ЄС планує розгорнути до 2030 року. Вона забезпечить надійні канали комунікації по всій Європі та за її межами.

Віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен підкреслила важливість цього кроку:

«Безпечний зв’язок — це основа стійкості Європи. Співпраця з Україною зміцнює нашу спільну безпеку й здатність діяти у світі, що швидко змінюється».

Комісар ЄС із питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс додав:

«Участь України посилить космічні можливості Європи в критичний момент. Це важливий крок до сильнішої, об’єднаної Європи, здатної захищати своїх громадян — і на Землі, і в космосі».

Угоду між ЄС і Україною буде оформлено відповідно до статті 218 Договору про функціонування Європейського Союзу. За даними Єврокомісії, майбутнє партнерство також підтримає стратегічні цілі ЄС у межах ініціатив Global Gateway та European Defence Readiness 2030, спрямованих на розвиток європейської оборонної та технологічної незалежності.

Поглиблення співпраці з Україною не лише зміцнить захищеність комунікаційної інфраструктури Європи, а й зробить її спільний космічний простір більш відкритим для партнерів, які розділяють демократичні цінності.

Нова технологія зв’язку: Muon Space інтегрує технологію Starlink у свої супутники

Posted on 29.10.202506.11.2025 by admin

У космосі скоро з’явиться новий спосіб зв’язку — швидкий, як світло. Каліфорнійський стартап Muon Space оголосив про партнерство зі SpaceX, щоб інтегрувати мініатюрні лазерні термінали Starlink у власні супутники Halo. Завдяки цьому апарати зможуть обмінюватися даними в реальному часі, без затримок і без прив’язки до наземних станцій.

Це відкриває шлях до створення глобальної орбітальної мережі, яка з’єднає супутники, як вузли в єдиній системі. Перший запуск запланований на 2027 рік, і одне з його практичних застосувань — оперативне виявлення лісових пожеж у межах програми FireSat.

Muon Space заснували у 2021 році. Компанія створює супутники для кліматичного моніторингу та аналітики, зокрема для клієнтів, які не мають власних космічних платформ. У 2024 році Muon отримала 60 мільйонів доларів інвестицій на розроблення десяти супутників, які вийдуть на низьку навколоземну орбіту.

Лазерні термінали Starlink, що забезпечують швидкість до 25 Гбіт/с на відстані до 4000 км, уже випробували в серпні 2025 року. Їх головна перевага — можливість миттєвого обміну даними між супутниками без потреби чекати сигналу від наземних антен. Це особливо важливо для моніторингу кліматичних змін, океанів чи надзвичайних ситуацій, коли навіть хвилина затримки має значення.

Перші супутники Muon із лазерними терміналами вийдуть на орбіту на початку 2027 року. На кожному з них встановлять від одного до чотирьох оптичних модулів, залежно від завдання. У межах програми FireSat така інтеграція скоротить затримку в передачі даних із, приблизно, 20 хвилин до кількох секунд — цього вистачить, щоб зафіксувати займання й повідомити рятувальні служби майже миттєво.

Фінансові деталі угоди не розкривають, однак у Muon Space заявили, що планують зробити технологію доступною для всіх клієнтів. Компанія готується запустити сім апаратів у 2026 році та щороку подвоювати виробництво на новому заводі в Каліфорнії.

Це партнерство показує, як приватні компанії формують нову архітектуру космосу — де супутники стають не просто «очима» з орбіти, а частиною єдиної мережі, що реагує на події на Землі майже миттєво.

Artemis ІІ: місія, що повертає людей на Місяць, стала на крок ближче до старту

Posted on 28.10.202506.11.2025 by admin

Місячна програма NASA робить ще один впевнений крок уперед. У Космічному центрі імені Кеннеді інженери встановили корабель Orion на ракету Space Launch System (SLS) — ту саму, що у 2026 році відправить чотирьох астронавтів у подорож навколо Місяця.

Попри урядовий шатдаун у США, робота над програмою Artemis не зупинилася — вона належить до критично важливих проєктів. І тепер, після інтеграції головних компонентів ракети, місія Artemis ІІ стає реальнішою, ніж будь-коли.

Це буде перший пілотований політ нової ери дослідження Місяця. Екіпаж із чотирьох астронавтів облетить супутник Землі без посадки на поверхню, перевіряючи системи корабля перед наступною місією — Artemis ІІІ, під час якої люди знову ступлять на Місяць уперше з 1972 року.

Корабель Orion, який отримав символічне ім’я «Integrity», уже закріпили на ракеті. Попереду — серія технічних випробувань: перевірка живлення, зв’язку, управління та інтеграційних систем. Команда також проведе повну «генеральну репетицію» запуску.

Після завершення тестів Artemis ІІ стане першою можливістю перевірити, як працює вся інфраструктура нової місячної програми — від ракети-гіганта SLS до корабля Orion і наземних систем підтримки.

Очікується, що старт відбудеться не раніше 5 лютого 2026 року, хоча все можу затягнутись до весни. Якщо все пройде успішно, цей політ відкриє нову сторінку в історії людських польотів.

І хто знає — можливо, саме цей політ стане тим, після якого людство вже не сприйматиме Місяць як далеку точку на небі, а як перший пункт у своєму майбутньому маршруті до зірок.

Апгрейд космічної доставки від Японії: до МКС вирушив новий вантажний корабель.

Posted on 27.10.202506.11.2025 by admin

Щоразу, коли з Землі злітає ракета, здається, що людство робить ще один крок до космічного майбутнього. Цього разу — Японія. 26 жовтня з острова Танегасіма стартувала ракета H3 із новим вантажним кораблем HTV-X1, який доправить на Міжнародну космічну станцію усе необхідне для життя і роботи астронавтів. Уже за 14 хвилин після запуску апарат вийшов на орбіту — точно за планом.

Цей політ — перевірка нової ракети, яка має стати основою майбутніх космічних місій країни. H3 — потужніша, економніша і здатна доставляти значно більші вантажі. Її розробляли у співпраці з Mitsubishi Heavy Industries, і нині вона поступово замінює попередню модель H-2A, що працювала майже два десятиліття.

Новий корабель HTV-X1 — наступник серії Kounotori («лелека»), яка дев’ять разів літала до МКС впродовж 2009 – 2020 років. Його створили універсальнішим і витривалішим: тепер він може залишатися біля станції до шести місяців, доставляти обладнання, харчі й навіть зразки, що потребують зберігання при низьких температурах. А після завершення місії — ще три місяці працювати автономно, виконуючи технічні експерименти на орбіті.

Для японської космічної агенції JAXA цей запуск — демонстрація зрілості програми, здатної забезпечити стабільну і точну логістику в космосі. Президент JAXA Хіросі Ямакава назвав політ «кроком до справжньої автономії у космосі» — і це звучить досить реально. Японія входить до невеликого кола країн, що самостійно забезпечують доставку вантажів на МКС.

Спостерігаючи за такими місіями, мимоволі думаєш: колись і українські інженери відправлятимуть свої апарати до орбіти. Адже космос — це не лише про далекі планети, а й про людей, які вірять, що можуть дістатися туди самі.

James Webb підтвердив найпотужніший вибух у Всесвіті: GRB 250702B тривав цілу добу

Posted on 24.10.202506.11.2025 by admin

Уявіть собі спалах, що на мить затьмарює цілу галактику — і не згасає годинами. 2 липня 2025 року телескоп Fermi зафіксував GRB 250702B, а подальші спостереження космічним телескопом ім. Джеймса Вебба підтвердили: це найпотужніший гамма-спалах, який коли-небудь реєстрували.

Гамма-спалахи — найенергійніші вибухи у Всесвіті. Зазвичай вони тривають від мілісекунд до кількох хвилин і виникають, коли колапсує ядро масивної зорі й народжується чорна діра, або коли зливаються компактні об’єкти — на кшталт нейтронних зір чи чорних дір. Але GRB 250702B порушив це правило: випромінювання трималося майже добу. Щоб зрозуміти масштаби, астрономам потрібно було виміряти відстань до джерела — і тут виручив James Webb, який допоміг уточнити червоне зміщення та оцінити енергію події. Розрахунки показали: за сумарною потужністю це рекорд.

Наступним кроком є пошук наднової, адже більшість «довгих» GRB пов’язані з вибухами масивних зір. Команди проаналізували післясвічення та околиці джерела, однак яскравої наднової не виявили. Можливе пояснення — надзвичайно запилена материнська галактика, здатна «сховати» слабший вибух у пилу. Це нетипово: зазвичай GRB народжуються в менших, молодих і бідніших на пил галактиках. Тут же середовище виглядає інакше, і саме воно могло зіграти ключову роль у сценарії вибуху.

Що могло статися?Є дві головні версії. Перша — незвичний колапс масивної зорі з довготривалим центральним двигуном, який підтримував випромінювання годинами. Друга — руйнація малої зорі чорною дірою, що також здатна дати затяжний і надпотужний спалах. Обидві гіпотези сходяться з відсутністю яскравої наднової та з «важким» пиловим середовищем довкола джерела.Попереду — багато роботи: довготривалий моніторинг післясвічення, пошук прихованої наднової на довших хвилях, моделювання джерела та перевірка ролі середовища. Та Одне вже зрозуміло: GRB 250702B не просто б’є рекорд — він змушує переглянути те, як ми розуміємо смерть зір і народження екстремальних космічних явищ.

Чехія подарує Україні супутник: нова ера спостереження за Землею

Posted on 22.10.202527.10.2025 by admin

Почнемо з головного: Чехія будує й передає Україні супутник спостереження за Землею. Це перший випадок, коли іноземна держава надає нам таку допомогу в космічній сфері — і це відкриває зовсім інший рівень доступу до орбітальних даних. Міністерство закордонних справ Чехії вже оголосило про завершення підготовчих робіт, а запуск апарата заплановано на найближчий рік.

Супутник буде оснащений комбінованою системою спостереження, що включає радарну систему (SAR), оптичне та радіаційне виявлення, а також моніторинг радіочастотного спектра в кількох діапазонах. Завдяки такій технології Україна зможе вести спостереження навіть за несприятливих погодних умов або вночі — це критично важливо для забезпечення безпеки та ефективного використання космічних даних у різних сферах. Завдяки участі чеських компаній, які мають досвід у розробці малих супутників, запуск цього апарата заплановано на найближчий рік.

Паралельно сторони закріпили співпрацю Меморандумом про взаєморозуміння між Міністерством транспорту Чехії та Державною космічною агенцією України. Ідеться не про разовий жест: у перспективі розглядають створення цілої мережі подібних апаратів. Для України це означає перехід від фрагментарних знімків до системного космічного спостереження — з регулярними оновленнями, мультиспектральною аналітикою та можливістю швидко звіряти дані між різними сенсорами.

Цей проєкт — частина ширшої стратегії підтримки України в розвитку технологій майбутнього. Для нас це не просто «ще один супутник», а інструмент, що підсилює щоденну роботу — від безпеки до економіки. Коли критична інфраструктура, відновлення та точні дані мають вирішальне значення, власне «око з орбіти» — це крок до більш передбачуваних рішень на Землі.

Чехія не лише демонструє свої технологічні можливості, але й підтверджує свою підтримку України у цей складний час.

Тут може бути твоє обличчя

Підписатися на новини

Дякуємо!

Зв'яжіться з Нами

Дякуємо!