Здається, ми давно знаємо Місяць — він поруч, знайомий, світить уночі й надихає і вчених, і поетів. Але насправді ми бачимо лише одну його сторону. Друга — прихована від Землі — досі залишається загадкою. І тепер астрономи зробили відкриття, яке показує: ці два боки Місяця різняться не лише зовні, а й усередині.
За новими даними, опублікованими в журналі Nature Geoscience, надра зворотного боку Місяця холодніші щонайменше на 100 °C. Це відкриття змінює уявлення про те, як формувався і розвивався наш супутник. Адже тривалий час вважали, що обидві його сторони мають подібну структуру. Тепер же стає очевидно: Місяць асиметричний — від рельєфу до складу порід.
Далека сторона виглядає суворіше: там майже немає темних «морів» — рівнин, утворених колись потоками лави. Їх лише близько 1 %, тоді як на ближньому боці — понад 30 %. До того ж кора зворотного боку товща приблизно на 20 км, а це означає, що процеси її формування відбувалися інакше. І це не єдині відмінності: склад каменів на різних боках Місяця теж сильно різниться.
Важливу роль у новому відкритті відіграли зразки, які китайський апарат Chang’e 6 доставив із зворотного боку Місяця. Аналіз показав, що породи там утворилися з лави, температура якої була значно нижчою, ніж на стороні, яку ми бачимо із Землі. Це свідчить про те, що різниця в теплових умовах зберігається вже мільярди років.
Чому так сталося — питання відкрите. Вчені висувають кілька версій. Можливо, на далекому боці менше радіоактивних елементів, таких як уран і торій, які виділяють тепло внаслідок розпаду. Інша гіпотеза передбачає, що колись потужний астероїдний удар змістив ці елементи на ближній бік. Є й припущення, що під час формування Місяць міг зіштовхнутися з меншим небесним тілом — і саме це створило помітну асиметрію між його сторонами.
Хай там як, це відкриття додає новий вимір у розуміння історії Місяця. І хоч ми бачимо лише його знайоме світле лице, зворотний бік продовжує нагадувати: навіть найближчі космічні об’єкти можуть приховувати величезні таємниці.