Жовтень цього року обіцяє один із найнезвичніших метеоритних дощів — Draconid, або Giacobinids. Його «радіант» — точка, з якої наче вилітають метеори — розташований у голові сузір’я Дракона. Саме тому найкраще спостерігати Draconids із північної півкулі, де зорі Ельтанін і Растабан, відомі як “очі Дракона”, високо піднімаються на нічному небі.
Цього року пік метеорного потоку прогнозують на 19:00 UTC 8 жовтня. Найкращий час для спостережень — вечір 8 жовтня і перші години 9 жовтня, хоча яскрава повня може трохи заважати. Під темним небом без місяця можна буде помітити до десяти метеорів на годину. У рідкісних випадках, коли серце Дракона «прокидається», небо може заповнюватися сотнями метеорів на годину — подібні космічні бурі в історії траплялися у 1933 та 1946 роках.
Метеорний потік живиться уламками комети 21P/Giacobini-Zinner, яка обертається навколо Сонця приблизно кожні 6,6 років. Вона наближається до Землі на відстань, схожу на земну відстань до Сонця, а потім відлітає за орбіту Юпітера, залишаючи пилові частки, що утворюють Draconids. У березні 2025 року комета проходила перигелій, тож уламки вже перебувають поблизу нашої планети. І хоча цього року справжньої бурі малоймовірно, сам факт наближення комети додає у нічне небо трохи космічної магії.
Draconid вирізняється серед інших метеорних потоків тим, що радіант стоїть найвище увечері, а не після опівночі. Тому вечорами метеори летять активніше, і навіть без пошуку сузір’я Дракона можна побачити їх хаотичні сліди по всьому небі.
Історія Draconid багата на цікаві моменти. Комету відкрив Мішель Джакобіні 20 грудня 1900 року у Франції, використовуючи на той час великий 46-сантиметровий рефрактор. У 1913 році її повторно виявив німецький астроном Ернст Ціннер, це було його єдине відкриття комети. Вперше комета була досліджена космічним апаратом International Cometary Explorer у 1985 році, ставши першим об’єктом такого роду у космосі.
У минулому потік не раз дивував спалахами. У 1985, 1998 та 2018 роках спостерігали підвищену активність, а 2011 року європейські астрономи зафіксували понад 600 метеорів на годину. Тож час від часу «сплячий дракон» нагадує , що космос може бути непередбачуваним і вражати навіть тих, хто знає його правила.
Спостерігати Draconids можна і з південної півкулі, але там все значно складніше: серце Дракона низько над горизонтом і видно його лише близько до екватора, наприклад у північній Австралії. Зірки швидко заходять, і в більш південних широтах шанс побачити їх обмежений.
Навіть якщо бурі не буде, сам факт, що частини старої комети пролетять над нами, зробить цей вечір особливим. Тому знайдіть темне місце, підготуйте термос із чаєм і подивіться вгору — десь там, серед зірок, дракон оживає.
