Moon
Earth

Загадуйте бажання – пік зорепаду Draconid вже сьогодні!

Жовтень цього року обіцяє один із найнезвичніших метеоритних дощів — Draconid, або Giacobinids.  Його «радіант» — точка, з якої наче вилітають метеори — розташований у голові сузір’я Дракона. Саме тому найкраще спостерігати Draconids із північної півкулі, де зорі Ельтанін і Растабан, відомі як “очі Дракона”, високо піднімаються на нічному небі.

Цього року пік метеорного потоку прогнозують на 19:00 UTC 8 жовтня. Найкращий час для спостережень — вечір 8 жовтня і перші години 9 жовтня, хоча яскрава повня  може трохи заважати. Під темним небом без місяця можна буде помітити до десяти метеорів на годину. У рідкісних випадках, коли серце Дракона «прокидається», небо може заповнюватися сотнями метеорів на годину — подібні космічні бурі в історії траплялися у 1933 та 1946 роках.

Метеорний потік живиться уламками комети 21P/Giacobini-Zinner, яка обертається навколо Сонця приблизно кожні 6,6 років. Вона наближається до Землі на відстань, схожу на земну відстань до Сонця, а потім відлітає за орбіту Юпітера, залишаючи пилові частки, що утворюють Draconids. У березні 2025 року комета проходила перигелій, тож уламки вже перебувають поблизу нашої планети. І хоча цього року справжньої бурі малоймовірно, сам факт наближення комети додає у нічне небо трохи космічної магії.

Draconid вирізняється серед інших метеорних потоків тим, що радіант стоїть найвище увечері, а не після опівночі. Тому вечорами метеори летять активніше, і навіть без пошуку сузір’я Дракона можна побачити їх хаотичні сліди по всьому небі. 

Історія Draconid багата на цікаві моменти. Комету відкрив Мішель Джакобіні 20 грудня 1900 року у Франції, використовуючи на той час великий 46-сантиметровий рефрактор. У 1913 році її повторно виявив німецький астроном Ернст Ціннер, це було його єдине відкриття комети. Вперше комета була досліджена космічним апаратом International Cometary Explorer у 1985 році, ставши першим об’єктом такого роду у космосі.

У минулому потік не раз дивував спалахами. У 1985, 1998 та 2018 роках спостерігали підвищену активність, а 2011 року європейські астрономи зафіксували понад 600 метеорів на годину. Тож час від часу «сплячий дракон» нагадує , що космос може бути непередбачуваним і вражати навіть тих, хто знає його правила.

Спостерігати Draconids можна і з південної півкулі, але там все значно складніше: серце Дракона низько над горизонтом і видно його лише близько до екватора, наприклад у північній Австралії. Зірки швидко заходять, і в більш південних широтах шанс побачити їх обмежений.

Навіть якщо бурі не буде, сам факт, що частини старої комети пролетять над нами, зробить цей вечір особливим. Тому знайдіть темне місце, підготуйте термос із чаєм і подивіться вгору — десь там, серед зірок, дракон оживає.

Arc spacecraft: космічна доставка в будь-яку точку Землі за 60 хв

Американська компанія Inversion представила Arc — супутниковий корабель, який може доставити вантаж майже будь-куди на Землі за одну годину. Уявіть це, наче Футурама втілилася в реальності: вантажі потрапляють туди, де вони потрібні, без аеропортів і затримок. Arc створений для того, щоб у критичний момент усе було на своєму місці миттєво.

Arc розробляють для американських військових. Кожен корабель може перевозити до 225 кг вантажу. Ідея полягає у попередньому розташуванні кораблів на орбіті: вони можуть перебувати там до п’яти років і спускатися автономно, коли це потрібно.

Перший тестовий апарат Ray вже довів роботу технології. Його запустили у січні цього року на борту SpaceX Transporter-12. Ray зміг змінювати орбіту, залишався в роботі і регулярно передавав дані на Землю. Він не приземлявся — це був довготривалий тест програмного забезпечення для майбутніх кораблів Arc.

Наступний крок — сам Arc. Корабель приблизно 1,2 метра шириною і 2,4 метра заввишки. Він маневруватиме в атмосфері, зможе змінювати траєкторію на 1000 км під час спуску і приземлятиметься під парашутами, без потреби у злітно-посадковій смузі.

Особливість Arc — його безпека і практичність. Він приземляється під парашутами і не потребує злітно-посадкової смуги. Працює на нетоксичних матеріалах, тож вантаж можна забрати відразу після посадки без спеціального захисту. Це робить доставку швидкою та безпечною навіть у польових умовах. Тобто, у будь-який момент можна доставити критично необхідні вантажі в бойових або кризових ситуаціях.

Inversion вже створила першу повнорозмірну структуру Arc і впевнена у технології для серійного виробництва. Компанія активно готується запустити перший корабель до кінця 2026 року. Якщо все піде за планом, Arc може стати першим кроком до швидкої доставки з космосу.

IAC 2025 в Сіднеї: космічна подія року

З 29 вересня по 3 жовтня 2025 року в Сіднеї провели 76-й Міжнародний космічний конгрес (IAC 2025). 7 400 делегатів з 99 країн  — це був момент, коли всі, від провідних вчених до топових підприємців, зібралися разом, щоб поділитися ідеями, обговорити майбутнє та визначити нові напрямки розвитку.

Темою цьогорічного конгресу стала “Сталий космос: стійка Земля”. Обговорювали, як космічні технології можуть допомогти розв’язувати глобальні проблеми: від кліматичних змін до управління катастрофами. Такі теми вже не здаються фантастикою, а стали реальними інструментами для боротьби з сучасними викликами.

Одним з найважливіших моментів стало підписання угод між Австралійським космічним агентством, NASA і Європейським космічним агентством. Це відкриває нові можливості для співпраці в космічних технологіях і дозволяє більш тісно працювати над спільними місіями.

Програма IAC 2025 була насичена цікавими сесіями: від круглих столів з керівниками космічних агентств до обговорення сталості космічних технологій та космічного туризму. Усе це мало на меті не лише наукову, а й практичну сторону космічних розробок, що можуть змінити нашу повсякденність.

Молодь і майбутнє космічної індустрії стали ще однією важливою темою. Організатори зробили акцент важливості залучення молоді до STEM-освіти, створюючи можливості для підвищення кваліфікації майбутніх космічних спеціалістів.

Не можна не згадати і IAF World Space Awards, які стали космічними “Оскарами”. Серед лауреатів — Джефф Безос за досягнення в галузі перезавантажувальних ракет та команда Chang’E-6, яка повернула зразки з далекої сторони Місяця, що відкриває нову еру космічних досліджень.Цей саміт став стартом для нового етапу в космічній індустрії, і хто знає — можливо, вже скоро Україна стане важливим учасником таких подій, впроваджуючи власні інновації у космічному секторі.

Українець створив власний міні-супутник?

Мріяли колись, щоб вдома стояв супутник? Тепер це реально! 

Український стартап MySat презентував CubeSat — навчальний супутник, який повторює функції справжніх космічних апаратів. І це не просто іграшка для дітей, а реальний інструмент для школярів, студентів та навіть дорослих, які хочуть навчатися електроніці, програмуванню та космічним технологіям.

Круто те, що цей супутник можна зібрати прямо вдома! У комплект MySat Kit входить все, щоб створити свою маленьку космічну лабораторію: камера, датчики руху, акселерометр, гіроскоп, магнітний компас і сенсори для вимірювання температури, освітленості та тиску. Користувач може налаштувати супутник, щоб відслідковувати його орієнтацію, запускати світлодіоди як міні-зірки і навіть робити космічні експерименти, як справжній астронавт.

Ідея MySat з’явилася після того, як Дмитро та Тетяна Хмара зрозуміли, що закордонні супутники коштують десятки тисяч євро, а привезти їх в Україну майже неможливо. Тому вони створили набір, доступний кожному і готовий до використання прямо вдома.

Проєкт успішно пройшов краудфандинг на «Спільнокошт Велика Ідея», отримав грант від Українського фонду стартапів, і вже зацікавив навчальні заклади в Києві, Харкові, Львові та Житомирі. Понад 20 наборів вже купили університети та школи.

Зараз виробництво перенесли до Франції, щоб швидше вийти на міжнародні ринки. Українські фахівці, працюючи за кордоном, допомагають прискорити розвиток проєкту. Дмитро Хмара займається технічним розвитком, а студенти допомагають збирати і тестувати конструктори.

MySat — це шанс дізнатися про космос і вчитися на реальних прикладах, без дорогих лабораторій чи обладнання. Це відкриває двері до сучасних космічних технологій, навіть якщо ти не інженер чи астронавт!

А якщо ти мрієш про космос і хочеш допомагати розвитку космічної сфери в Україні, зараз саме час приєднатися. Наш проєкт відкритий для тих, хто готовий експериментувати, вчитися і створювати українське космічне майбутнє. Хто знає — можливо, наступний CubeSat вже з’явиться саме завдяки тобі.

UASAT: новий український Starlink ?  

Компанія Stetman запустила проєкт UASAT — власну супутникову мережу, яка має працювати там, де звичайний інтернет «падає» або просто не дістає. Замість того, щоб чекати на іноземні технології, Україна отримала власну систему, створену з урахуванням усіх викликів, з якими ми стикаємось під час війни та криз.

Starlink уже став символом “надійного” зв’язку під час війни. Але є нюанс: він створювався під глобальні цивільні задачі, і його не завжди можна адаптувати під фронт чи кризові сценарії. А ось UASAT з самого початку розроблявся «під Україну» — де важлива мобільність, стійкість до РЕБ та локальне виробництво. 

Ключова перевага UASAT — термінал GEO 74, який працює на передовій або в будь-яких інших важких умовах. Він стійкий до радіоелектронної боротьби, що критично важливо під час активних бойових дій.

Технічні характеристики:

Швидкість: до 100 Мбіт/с на віддачу та 5 Мбіт/с на завантаження.

Енергоспоживання: всього 30 Вт, з можливістю працювати автономно до 3 годин від мобільного джерела.

Ціна: $500 за термінал, тариф — від $100 на місяць.

Це відчутно дешевше й доступніше, ніж більшість західних аналогів, які можуть коштувати в рази більше.

CEO компанії Дмитро Стеценко розповів, що до війни Stetman займався міськими IT-рішеннями. А у 2022-му вони різко змінили фокус — почали працювати з супутниковим зв’язком і пробували «допиляти» Starlink під бойові задачі. Звідси й виросла ідея UASAT: створити власний продукт, який не треба адаптувати, бо він уже «з коробки» розрахований на військові й кризові сценарії.

Stetman не намагається “вистрілити” разово, а поетапно слідують стратегії:

Серійне виробництво терміналів, для чого вже є угода зі шведською компанією Requtech;

Масштабування в Україні — планують розгорнути десятки тисяч терміналів;

Розвиток екосистеми — пристрої будуть працювати з кількома супутниковими мережами;

Вихід на міжнародні ринки.

Важливо, що Stetman хоче працювати прозоро. Це означає — офіційно сплачувати податки, створювати робочі місця та давати зарплати, а не гратися в «сіру зону».

UASAT — це спроба побудувати власну систему супутникового зв’язку, яка здатна витримувати війну та критичні ситуації. Це не просто про технології, а про незалежність і безпеку. І навіть якщо цей шлях буде непростим, старт виглядає потужно.

Київ став космічним центром?!

Друга літня школа з астрофізики та космології зібрала молодих науковців з усієї України!

25-29 серпня Київ став місцем, де наука зустріла космос. Зібравши понад 30 студентів та аспірантів з різних куточків України, Друга літня школа з астрофізики та космології «Крізь Чумацький Шлях — у Всесвіт» стала платформою для обміну знаннями між українськими та світовими вченими. Протягом п’яти днів учасники слухали лекції від зірок науки світового масштабу: Карло Баччігалапі (Італія), Чарльз Кокелл (Велика Британія) та Давід Спергел (США). Від Карло дізналися про останні теорії щодо космології, від Чарльза почули, як ми можемо подорожувати через галактики, а від Давіда — як еволюціонує Всесвіт.

Для багатьох студентів це був шанс поспілкуватися з людьми, чиї дослідження вони бачили лише в наукових журналах. «Це неймовірно — слухати лекцію, а потім поставити питання професору світового рівня», — діляться учасники.

Час на практичні сесії був одним із найцікавіших моментів. Студенти працювали з реальними астрономічними даними, аналізували їх, дискутували з експертами і навіть створювали власні маленькі проєкти. Такий формат дає змогу побачити, як наука працює в реальності, а не лише в теорії.

 Друга літня школа «Крізь Чумацький Шлях — у Всесвіт» стала важливою точкою для формування наукової спільноти в Україні, а також для того, щоб молоді дослідники відчували, що вони можуть реалізувати себе тут, вдома. Окрім знань і практики, учасники отримали нові ідеї, знайомства та натхнення для подальшої роботи в науці.

Організатори вже планують розширення цієї платформи для подальших ініціатив, що мають стати важливим кроком для зростання наукового потенціалу України.

Космос — це не тільки ракети і супутники, але й люди, які вірять, що майбутнє науки можна творити тут і зараз.